![]() (Текст предоставил: Игорь Жук) |
Жук Игорь |
Игорь Жук Цієї ночі небеса такі прозорі – Господь їх звечора ще хмаркою протер, Щоб нам обом одні і ті ж світили зорі, Іще вологі після дощику в четвер. Поволі згасли ліхтарі вечірніх вулиць; То вже наш час – чи відчуваєш ти, чи ні, Як наші погляди легенько доторкнулись Один до одного у темній глибині? Такі натомлені шаленою добою, Такі туманності між зоряних прикрас, Вони напевне щось там шепчуть між собою, Вже незалежні і від неба, і від нас. Прийдуть удосвіта, – навшпиньки, обережно, Щоби й не скрипнула найменша із дощок... – А нам присниться щось високе, щось безмежне – І знов, прокинувшись, не знатимемо, що. 20.08.99