(Текст предоставил: Александр Лазарев)

Лазарев Александр

ПОЛЕ МОЄ

                  Александр Лазарев-Криворожский

ПОЛЕ МОЄ
Пісня Олександра Лазарева

Засіяла поле моя Україна.
Немов застелила його рушником,
Посіяла долю, посіяла волю,
Посіяла щастя - рядок за рядком.
Роди, моє поле, і жито й пшеницю,
Нехай кожна квітка тебе звеселя.
Роди, моє поле, усяку пашницю,
Щоб маковим квітом буяла земля.

ПРИСПІВ
Поле моє, золоті колосочки.
Поле моє - це сини мої й дочки.
Поле широке, поле безкрає.
Я тебе, поле, всім серцем кохаю!
Поле моє, це моя Україна-
Вільна, соборна, могутня, єдина,
Праведний край - європейська держава,
Гордість   моя, моя велич  і слава.
Україно! 
Україно! 
В моїм серці ти одна.
Я люблю тебе єдину,
Моя рідна сторона!

Бувало всього на вкраїнському полі,
Бувало топтали його вороги,
Та поле стіною стояло за волю,
Його не лякали ні "град", ні сніги.
Його не лякали ворожі навали,
Коли брат на брата сокиру точив.
Воно всіх мирило і всіх захищало
І хлібом кормило братів-ворогів.
ПРИСПІВ.

В болото втоптали мою Україну
Брехливі царі і державні  мужі.  
І гола, і боса вона, як дитина,
Край рідного поля стоїть на межі.
Таке безпорадне й зневірене поле.
Його засівати добром не спішать.
Та кров’ю синів України полита
На нім пророста українська Душа.
ПРИСПІВ.
11.02.16