(Текст предоставил: Николай Шошанни)

Шошанни Николай

МЕТЕЛИК (укр. яз.)

                  Николай Шошанни

Через обставини, вітри, шторми,
Буває, сходимо, також і ми
Зі стежки, пройденої змалечку.
Метелик залишає лялечку...
Розпочинається політ новий
З нової невідкритої глави,
Політ над гранями нових висот,
Понад фігурами мадам Тюссо.

Як перелистує він тем томи
В довірливих розмовах з квітами,
Між ними пурхає, у сни спішить —
І світ стає для нас барвистішим.
Він в захваті руками мацає
Високі духу еманації,
Які здаються простуватими,
Та далі будем простувати ми...

Надалі вже серед вітрів йому
Літати в просторі безкрайньому
І зупинятися над вічними
Питаннями філософічними...
В неквапну мить якусь тепло спаде,
Найтихшим подихом пролине день
І місяць з пензликом сповзе в ріку
На радість легкому метелику...
2000

Диск "ВСЕСВІТ УСМІХНЕНИХ ПСІВ"
(МЕД, Винница, 2002)